Уявна трійня без певного місця проживання

79

Хочеться звернутися до автора історії «Живі в наших серцях». По-людськи вас розумію і співчуваю, але будьте, будь ласка, кілька терпиміше до співробітників відділу кадрів. Я навіть не кажу про те, що ви у цій «тупий корови», швидше за все, вже не перший і навіть не десятий чоловік, якого потрібно опитати за сьогодні, і кульки, буває, заїжджають за ролики — все-таки неможливо тримати в голові інформацію про всіх співробітників навіть невеликої фірми постійно!

Дивиться при цьому на вашу анкету і ні чорта не бачить, говорите? А я вам зараз розповім про те, як зазвичай виглядають деякі такі анкети і як же мене задовбали люди, які їх складають.

В юності мені довелося деякий час попрацювати в колл-центрі. Задача була найпростіша: дзвінки абонентів з метою уточнення загальної інформації (вік, сімейний стан, місце роботи). Я не знаю, яке криворукое чудовисько писало програму-анкету, з якою ми працювали. Найбільше його творіння нагадувало саморобку восьмикласника, тільки-тільки освоїв Паскаль і знати не знає, що таке цикли і вже тим більше переходи. Коли абонент відповідає на питання, оператор зазначає у відповідній анкеті потрібний варіант, і програма виводить на екран питання наступне. Побачити його заздалегідь (як і повернутися до попереднього) неможливо.

Питання в дусі «Скільки у вас дітей?», «Скільки їм років?», «Вони вчаться або працюють?» «Живуть ваші діти з вами?» йдуть підряд незалежно від варіантів відповідей. Навіть якщо абонент щиросердно зізнався в тому, що потомства не має в принципі, оператор витрачає ще кілька хвилин на тупе «гортання» супутніх, в даному випадку зайвих питань. Мовчати при цьому в трубку категорично не можна. На навчанні нам пояснили, що коли доводиться стикатися з подібною ситуацією, під час гортання «зайвих» запитань слід промовляти в трубку чергову фразу: «Я правильно розумію, дітей у вас немає?» Згодна, звучить безглуздо. Але такі правила. Таким ось нехитрим чином я одного разу довела до сліз 50-річну самотню жінку. Досі дуже соромно. А авторам тієї програми-анкети хочеться руки повідривати.

А ви, опитувані, кріпіться, будь ласка. Найчастіше вини інтерв’юера в подібному маразм, з яким вам доводиться зіткнутися, немає.