Не сотвори собі кумира

32

Працюю продавцем СD/DVD. Був у нас постійний клієнт: приходив приблизно раз в тиждень, сідав на дивани, де стоять програвачі для прослуховування, одягав навушники і на весь магазин кричав пронизливим голосом незрозуміло кому: «Пугачову принеси!» Прослухавши повністю два-три диска Алли Борисівни, запропонованих на вибір, дядечку верещал: «Боярського принеси!» Приносили — історія повторювалася. Наслухавшись, дядечку волав все в тому ж тоні: «Ротару принеси!» У магазині чоловік проводив близько чотирьох годин, займаючи прослуховування, але нічого не купував.

Так тривало кілька разів. Ми терпіли: раптом чоловік просто не може вирішити, купувати диски чи ні? В результаті почали ховати весь зацікавив його асортимент, а на крик з прослушки лише розводили руками: немає, мовляв. Він не вірив, неохоче йшов до полиць, перевертаючи там всі в пошуках своїх кумирів, і, матюкаючись, йшов.

Востаннє нерви охоронця не витримали. Він встав в дверях: «Не пущу». Дядько став матюкатися, але лізти через охорону не зважився. Переповнений гнівом, він забіг в сусідній відділ з музичними інструментами і почав довбати кулаками піаніно. Поки персонал перебував в шоці, дядько втік.